Практичний досвід (кейси)
До юридичного онлайн-сервісу «єОпора» звернулася родина чинного військовослужбовця, яка опинилася в найстрашнішій для кожної сім'ї ситуації - повна втрата зв'язку з близькою людиною після виконання бойового завдання
У цьому кейсі юристи сервісу єОпора розповідають, як юридичний аудит допоміг клієнтці відновити справедливість та збільшити пенсію завдяки зарахуванню стажу за третю дитину
Для багатьох громадян соціальні виплати, зокрема пенсії, є єдиним джерелом доходу, що забезпечує базові потреби: купівлю ліків, продуктів харчування та оплату житла. Попри те, що закон прямо забороняє повне списання таких коштів, тисячі українців щомісяця опиняються перед порожнім банківським рахунком.
Накладення арешту на рахунки в межах виконавчого провадження - це завжди виклик для звичного способу життя. Хоча чинне законодавство України дозволяє боржникам використовувати визначений ліміт на зняття коштів для забезпечення базових потреб, на практиці клієнти часто потрапляють у бюрократичну пастку.
Найголовніше, що потрібно знати: проблему можна вирішити в досудовому порядку. Якщо знати правильний алгоритм дій, перерахунок військової пенсії стає питанням технічного виконання процедур, а не багаторічних суперечок.
Багато військових пенсіонерів помічають дивну закономірність: грошове забезпечення тих, хто служить, постійно зростає, а виплати ветеранів залишаються «замороженими» на рівні минулих років. Найчастіше причиною стає небажання Пенсійного фонду (ПФУ) виконувати автоматичний перерахунок.
Військовослужбовці, які отримали поранення під час захисту України, мають законне право на щомісячну виплату додаткової винагороди. Проте на практиці виплата 100 000 військовим часто перетворюється на бюрократичний квест. Трапляються ситуації, коли військова частина просто «забуває» нарахувати кошти або ігнорує звернення бійця, сподіваючись на його мовчання.
Виплата військовому за поранення - це гарантоване право, закріплене законом. Однак на практиці шлях до отримання коштів часто блокується бюрократією або «людським фактором» у штабах. Багато військовослужбовців сприймають ігнорування з боку командування або формальну відмову як остаточне рішення.